Традиції святкування Різдва в Україні.

7 січня весь православний світ відзначатиме свято Різдва Христового. Різдво має багату історію з унікальними традиціями, звичаями та символами.

Різдво – одне з головних християнських свят, що знаменує народження Ісуса Христа у Віфлеємі. За християнським переконанням, Ісус був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. День його народження поділив історію на «до» і «після»: з цього моменту почалося сучасне літочислення – «наша ера».

У день Народження Сина Божого весь світ славить свого спасителя: люди прикрашають свої будинки святковими ялинками, які символізують євангельське древо, запалюють свічки, ходять на церковні богослужіння. Протягом сотень років бережуть і шанують традиції Різдва й українці.

Традиції святкування Різдва в Україні

Традиційно Різдву передує тривалий сорокаденний піст, який починається 28 листопада і закінчується 7 січня. Оскільки останній день перед постом припадає на день пам’яті святого апостола Пилипа, то сам пост прийнято називати Пилипівкою.

Різдвяний піст встановлений для того, щоб до Різдва люди фізично і духовно очистилися покаянням, молитвою і утриманням від їжі, пристрастей, пороків, образ, зла та інших гріхів.

Напередодні Різдва Христового 6 січня український народ сідає за щедрий, але пісний стіл. Одна з головних традицій святкування Різдва – Святий Вечір. Після наведення порядків у будинку українці готують дванадцять святкових страв на честь дванадцяти апостолів.

Головною і ритуальною різдвяною стравою є кутя, яка являє собою пшеничну або ячмінну кашу, змішану з родзинками, маком, медом і горіхами. Також на столі обов’язково має стояти узвар.

Під час трапези за столом ні в якому разі не можна лаятися, сперечатися і лихословити. На Різдво всі члени родини повинні бути вдома, діти повинні допомагати старшим у святкових приготуваннях. Снідати й обідати 6 січня не прийнято, легкий перекус дозволений тільки дітям.

Сідати за різдвяний стіл необхідно з появою першої зірки. Святий Вечір починається молитвою і запалюванням різдвяної свічки. У компанії всієї родини, в тому числі й немовлят, господар будинку благословляє вечерю.

Важливим різдвяним обрядом на Святий вечір є оформлення столу. Традиційно його застеляють свіжим сіном або соломою, зверху насипають трохи зерна і покривають скатертиною. По кутках столу під скатертину кладуть по зубчику часнику, який буде оберігати сім’ю від хвороб та злих сил.

На почесному місці в домі повинен стояти Дідух – житній, пшеничний або вівсяний сніп, який символізує урожай, добробут, багатство, дух предків і оберіг роду. Вважається, що присутність Дідуха в домі приносить гарний настрій, затишок і святкову атмосферу.

Вранці 7 січня люди радісно вітаються фразою «Христос народився!», а у відповідь чують – «Славімо його!». У цей день прийнято ходити до церкви на святкову молитву, а також ходити в гості до родичів. У перший день Різдва закінчується піст, і люди можуть їсти м’ясні та інші ситні страви.

Важлива і незмінна традиція на Різдво – це колядування. По вулицях і будинках колядники ходять, починаючи зі Святого Вечора, або з першого дня Різдва. Часто вони носять з собою велику зірку, закріплену на палиці та покриту позолоченим папером. Така зірка символізує Віфлеємську, що ознаменувала народження Ісуса Христа.

Заходячи у двір або в будинок, молодь або дітлахи просять дозволу заколядувати, а коли господарі погоджуються, колядники починають співати вітальні пісні-колядки та розігрувати жартівливі сценки. Найчастіше в таких піснях оспівуються господар і господиня, звучать побажання щастя, здоров’я та достатку. По закінченні співу, господарі виносять колядникам солодощі або гроші.