«І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…»

1825 рік. Батько Тараса Григорій Шевченко тяжко захворів, хворий лежав всю зиму. У день свого народження Тарас почув: «Не жилець твій батько на цьому світі — помре скоро». Тарас заплакав і вибіг. Як жити сироті?..y А батько, відчуваючи наближення кінця, давав розпорядження щодо життя майбутнього, щодо свого невеликого багатства. Тоді і почули від нього люди: «Синові Тарасу з мого хазяйства нічого не треба, — він не буде звичайною людиною: з нього вийде або щось дуже гарне, або великий ледар, для нього моя спадщина або нічого не буде варта, або нічим йому не допоможе». І дійсно, доля Тарасові судилася справді незвичайна. За своє коротке життя поет і художник Шевченко написав значну кількість чудових віршів, красивих картин.

Завантажити (DOC, 91KB)