Казка “Втрачена мова”

Не так давно, чи, може, здавна, жили, чи ще живуть,  на нашій,  чи не на нашій землі ,три сестри – мови. Та такі ж були вони прекрасні й  гожі, як вранішня роса на конваліях.
Шанували їх,захоплювалися ними, народ вважав їх своїми оберегами. Дві старші сестри були самозакохані та гордовиті, а тому часто ображали молодшу сестру, називали її “ селючкою”, “ мужичкою”…

Завантажити (PDF, 4.06MB)